Про Народження і правду

Справжня весна сьогодні) тепла та сонячна...)

та насамперед - З Днем Народження!я вже не знаю чого тобі бажати, але слова мало що кажуть про справжні побажання. Мало хто зможе перелічити все,чого я бажаю тобі. тому я скажу - я хочу щоб ти запалювала собою кожен день свого життя, щоб все, що в тобі є ніколи не зникало, а тільки множилося...Люба Мадам, я думаю вже можна не казати, щ о ти для мене значиш! Просто сказати - це мало...Та в мене є більше - я це справді відчуваю...це не порожні слова!сподіваюся, в тебе немає сумніву з цього приводу)
Вся увага сьогодні прикута до тебе - так має бути)насолоджуйся) а потім в тебе буде ще день,коли ми всі будемо зізнаватися, як сильно любимо тебе)подаруємо тобі квіти, пісні..І залишомо спогади про цей чудовий день)

сьогодні я думала про марні втрати нашого життя. Так боляче іноді думати, що просте непорозуміння між людьми може тягнутися довго-довго, до раптового осяяння...І це звалюється на тебе, давить своєю важкістю...чи дарує легкість. Та більш за все зіграє свою роль невідворотність подій, відсутність можливості все виправити, зипинити час та змінити зроблене. Вчора легла спати і мені було гірко. Що такі речі трапляються у нашому житті. Ну чому, чому не можна говорити відверто?! я розумію, що важко жилося б , якщо б всі казали тільки правду, та іноді це здається найкращим варіантом. Мабуть, кожен із нас подумав хоб раз у житті - якби я знала що він\вона думає насправді! Та в чужу гову не залізеш, хоч як не старайся. Ніколи не знаєш, що ж там насправді. Мене розривають протилежні думки про те, що може краще і не знати, що думають інше, бо з цією правдою може буде дуже важко потім жити. Та все ж я б обрала правду, ніж оману...так то воно краще.
я б хотіла знати, про що думає інша людина.та навряд чи я все ж отримаю відповідь, бо питаю постійно, та мабуть я б хотіла знати все-все цілком. а отримую лиш частини, та й вони виважені та обдумані, а я хочу простих та правдивих слів!та гарантій нема...хоча можна спробувати взяти за гарант довіру