Неймовірність

Знаєш, що у кожному з нас живе неймовірність?

Вона дихає, дихає, дихає....тихенько живе в наших грудях, б"ється з сердцем, в них єдиний ритм. ..тьох-тьох...тьох-тьох...Ця неймовірність повинна бути вивченою. Її треба шукати, відкривати шухлядки мозку, закривати ще порожні, шукати, шукати, шукати. Неймовірність в погляді, в самих очах, в кутиках очей... А ще глибше, в очах, де сама суть людини, її душа. от там, десь поряд має бути вона. Вона в неповторності кожного, в понятті індивідуализму.

Коли ти думаєш, вирішуєш, розумієш. Коли перед тобою вибір, а може й декілька доріг, ти стоїш... І щоб ти не зробив, це будеш тільки ти. Ніхто ніколи не проживе життя за тебе, твоє життя. А те, що є в тобі, помре тільки з тобой, а для людей буде такою назавжи. Бо десь хтось придумав нас усіх, дав нам в руки життя і ще частинку чогось неосяжного, що розумієш потім. Наприкінці.

І попереду щось світле. Іноді я дивлюся на сніг і вірю, що бачу це. Можливо, це марення, плоди мого запаленого мозку, але я стільки бачу, коли хочу. І чую. Всі голоси, вони мов на поверхні, а я тут,десь внизу

Та найбільш за все - мені добре. просто тепло. навіть не знаю,чому? та щось зігріває)може справді Весна