неділя, 23 квітня 2017 р.

"Мы решили с тобой дружить..."

Мы решили с тобой дружить,
Пустяками сердец не волнуя.
Мы решили, что надо быть
Выше вздоха и поцелуя…

Для чего непременно вздох,
Звезды, встречи… скамья в аллее?
Эти глупые «ах» да «ох»!..
Мы — серьезнее и умнее!

Если кто-то порой на танцах
Приглашал тебя в шумный круг,
Я лишь щелкал презрительно пальцем -
Можешь с ним хоть навек остаться.
Что за дело мне? Я же друг!

Ну а если с другой девчонкой
Я кружил на вешнем ветру,
Ты, плечами пожав в сторонке,
Говорила потом мне тонко:
— Молодец! Нашел кенгуру!

Всех людей насмешил вокруг.-
И, шепнув, добавляла хмуро:
— Заявляю тебе, как друг:
Не танцуй больше с этой дурой!

Мы дружили с тобой всерьез!
А влюбленность и сердца звон…
Да для нас подобный вопрос
Просто-напросто был смешон!

Как-то в сумрак, когда закат
От бульваров ушел к вокзалу,
Ты, прильнув ко мне, вдруг сказала:
— Что-то очень прохладно стало,
Ты меня обними… как брат…

И, обняв, я сказал ликуя,
Слыша сердца набатный стук:
— Я тебя сейчас поцелую!
Поцелую тебя… как друг…

Целовал я тебя до утра,
А потом и ты целовала
И, целуя, все повторяла:
-Это я тебя, как сестра…

Улыбаясь, десятки звезд
Тихо гасли на небосводе.
Мы решили дружить всерьез.
Разве плохо у нас выходит?

Кто и в чем помешает нам?
Ведь нигде же не говорится,
Что надежным, большим друзьям
Запрещается пожениться?

И отныне я так считаю:
Все влюбленности — ерунда.
Вот серьезная дружба — да!
Я по опыту это знаю…


Эдуард Асадов
P.S. один из любимых

мій любий Р. я знайшла давно забутий лист до тебе

Сподіваюсь, падатиме сніг..
так тихо,як я про це мрію. Я не знаю,де ти будеш. Мабуть, це буде тепле і затишне місце, великий будинок,у якому буде пахнути пиріжками та чаєм. Щоб стояла ялинка. А на ній висіли прикраси, зроблені тобою і дітьми. Та їх мамою, звісно. Ти ж таки оженишся, правда? Коли небудь..Щоб ти виходив на вулицю,коли всі вони спатимуть і думав, що ти - найщасливіша в світі людина і все в тебе вдалося.  І дивився в Різдвяну ніч та зорі, вони підморгнуть тобі ( як здається всім повністю щасливим людям). Ти повернешся в будинок, де все тобі рідне, все зроблене тобою, знайоме і зрозуміле.

В цей час я вже звісно подзвонила і радісно привітала тебе з Різдвом. Чи навіть прийшла та принесла всім подарунки! Бо ти завжди будеш мені другом,правда?Завжди-завжди. 
Може,в це Різдво ти з сім'єю поїдеш кудись. А може зранку ви навіть сходите в костел. Заспіваєте колядки та розламаєте облатку. І на вашому столі буде 12 страв. Діти будуть чекати,коли ви з дружиною вийдете зі спальні,щоб побажати одне одному веселого Різдва та сядете за стіл. Щоб у твоєму домі була тиша, затишок та спокій. Все,як ти любиш
Взагалі,як ти повинен був здогадатися, я бажаю тобі справдження мрій. Цілком справжнє їх втілення у життя. І не тому,що я наївна,а тому,що все обов'язково справдиться. Просто треба захотіти. А особливо захотіти - в Різдво. Це найкраще, найсвітліше свято. Коли всі близькі повинні бути разом.

P.S. пробач,любий,що в це Різдво мене не буде поруч. Не сумуй)Я скоро повернуся з подарунком на Новий Рік) і прошу тебе,прошу - відкрити це на Різдво. Якщо ти не схитрував,як мабуть зроблю я, то подивись сьогодні, 24 грудня 2011 один малесенький фільм "Реальная любовь" - чудовий різдвяний фільм, ти будеш посміхатися.я знаю - він завжди підіймає мені настрій. А я різдвяний вечором згадаю тебе,відкрию твій лист і вип'ю за нас вина. Веселого Різдва!люблю тебе


десь існує ще оригінал цього листа?сподіваюсь
12.05.12

***

Ты другие нашел пути
Я другому "люблю" сказала
Но если бы вдруг прошептал "помоги"
Я бы точно не отказала

***

Твои строки - отбитые ритмы
Ты мне снова, снова в такт
Были- не были, мы-не мы
Я забуду, что все не так


2014

***

Таки наша зустріч проклята...
Чи то такий випаде путь?
Я в полум`ї жаркім вогняним
Від цього не можу заснуть
І лине до мене й тривожить
Усмішка триклятих очей
І серце моє заворожено
Мірить тривожність ночей
І шляхом,давно забутим
Знову душа їде
Хто ці гріхи спокутує?
Хто біль цей у грудях уйме?


14.01.2016

середа, 7 вересня 2016 р.

шоколадні вірші

Я і пристрасть твоя
 і розрада
Присмак терпкий на твоїх вустах
Шоколаду
І розкована,я втечу
Аортами
Скільки моря мені по плечу
Полечу
Котрими
Леді ніжна і вдосталь палка
Щоб спїяніти
Щоб навіка
Двері відкрити
І розбити сталеві стіни
Лише усмішкою
Я маленька така,м`яка
Твоя кішка
Ти не слухай мої вірші
Шоколадні
Заспівай меня краще з душі
Заспівай мені тайни

середа, 31 серпня 2016 р.

Затерявшись в листве

Маленький кусочек солнца затерялся в тучах. И небо светлое,молочно-белое.глубокое
И ногам колко идти по треве,усыпаной хвоей и мелкими камнями. Большие камни полны влаги,оббиты мхом,кажутся мягкими как подушки
И этой свежестью не надышаться,ее хочется глотать,вобрать внутрь
Чёрные стволы деревьев,шероховатая кора и терпкий запах леса
Лёгкий шелест по земле, меж деревьев, утонул в кустах,потерялся в расщелинах
И тропинка ведёт тебя вверх,где в густой траве прячутся ягоды дикой малины, где расколотые пополам деревья затягивает плющем земля обратно в своё лоно..
Глаза теряются в этой зелени,а ноги ступают неслышно,легко,едва касаясь земли
И ты любишь эту тишину,она твой друг,твоя спутница
Ведёт тебя ввырх,где с вершины горы видно речку среди холмов,быстрые ручьи сбегают вниз, разбиваясь тысячами капель, собераясь ввновь в потом, в силу природы,в силу жизни
И я потеряна среди прохлады этих деревьев, оставлена на попеченье солнечных зайчиков, которые видятся вдали
А где-то там,за холмами и морями, видит сладкие сны мой дом
Я буду искать его, буду..

Літні ночі

Коли забута ніжність нахлинає
І час, такий застиглий, знов рушає
І літні ночі білі мерехтять теплом
Асфальт затягнутий вогненим склом
Закопичені вікна, розпахнуті настеж
І голубіє небо через них без меж
Турботи та журба самі минають
Вселеньский спокій в мирі настає

Мене бере в полон таємний знак
І голос твій лиш в голові лунає
Я згадую твоїх обіймів смак
І мріям серце втомлено лишаю