...

Коли навколо тебе люди найважче закрити очі більш ніж на хвилину. Чи це відчуття неправильості супроводжує всіх? Мене так. Важко заспокоїтися у вирі життя, мені завжди важко. Бо щось рухається, люди ходять навколо, говорять. Я чую їх. Це відволікає від думок. Але добре, що й від сумних думок. Більш не хочу думати про погане. Краще взагалі не думати.

Коли сонце підіймається над хмарами посміхається життя. Воно сяє барвами і стає тепло. Чому сонце так багато значить для людей? Навіть коли ти не відчуваєш тепла від його появи, ти тішишся сонечком, радієш йому, мов давньому приятелеві.

Коли важко йти, глянь навколо. Зупинись на мить та спробуй відпочити в цю коротку мить. Але нехай вона не буде порожньою. Згадай щось чи подивись на ту людину, яка звжди поряд.. Посіхнись їй,і ця мить не буде марною

Іноді сонце не здатне поліпшити настрій. Але знову вітер у волоссі та незбагненна легкість. Мабуть, я просто не можу довго сидіти у приміщенні. Хочеться помандрувати кудись далеко, щоб навколо говорили на незрозумілій мові та дивитися на пейзажі, які не можуть бути знайомими. Те місце, де ніколи не був, може подарувати відчуття родини та затишку. Адже ніщо не може бути настільки рідним, як нове