вівторок, 31 липня 2012 р.

З днем твоїм

З Днем Народження,любий Р. В цей день я б хотіла сказати тобі дуже багато,а найголовніше, ти добре це знаєш, - я тебе дуже люблю. Я бажаю тобі так багато...що навіть не знаю з чого почати. Я знаю,ти досягнеш у своєму житті всього того,на що так заслуговуєш..
Життя прийде в твої руки,я знаю
Ти чудовий. І хоч я не втомлююсь це повторювати, мені іноді дивно,як люди взагалі можуть пройти повз тебе на вулиці,не пізнати тебе...я ж вдячна за кожну нашу спільну мить і за те,як їх було багато. Ти матимеш поряд із собою багато людей,та я б найбільше хотіла,щоб вони змогли зробити тебе щасливим..
Я б хотіла,щоб колись,коли ти надумаєш озирнутися на своє минуле,ти будеш радіти всьому хорошому, що було...
Життя не заведе тебе в кут,я знаю. Ти сильний,сильніший за все. Я завжди в це вірила. І вірю. І буду вірити. Бо я знаю тебе достатньо,щоб пишатися тобою і тим,що я твій друг. 
І мало буде всіх слів,що існують, щоб сказати тобі - ти для мене найдорожчий, найрідніший. Це незмінно.
 В моєму серці є твоє місце. І завжди буде твоїм.
Яким би шляхом ти не пішов по життю, я хотіла б підтримати тебе,якщо ти мені дозволиш. Знаю, ти сам приймаєш рішення...я просто хотіла б бути поряд

Нехай в твоєму серці квітне любов, нехай сонце так само живе в твоїх очах...
З Днем Народження і люблю тебе,Р.

неділю, 29 липня 2012 р.

Немного о минувшем

Потерь былых немало,
Но я тебя прошу
Не дальнею дорогой 
Идти,ведь я спешу
К тебе навстечу снова... 
Пускай горят года,
Я пустой дорогой
Вновь ищу тебя.
Ты для меня не новый, 
А я и не хочу
Чтоб кто-то незнакомый
Приник к моему плечу..
Не надо первых криков,
Не надо новых чувств
Я просто как прежде тихо 
Слежу за движеньем знакомых уст..
Так многого не хватало,
Но я и поняла,
Что многих я искала,
А не нашла - тебя...

пʼятницю, 27 липня 2012 р.

Підбити підсумки

Багато писати про те,як саме руйнуються мрії можна,але відчувати це завжди інше. Моя надія горить яскравим полум'ям в мене на очах,а найгірше - я сиджу і чекаю,коли вона догорить,щоб піднятися,зібрати попіл та викинути до сміття. І це важко. Неймовірно
Іноді просто є розуміння. Воно приходить,дивує тебе, полонить. Як моє. Як би ти не старався - людина народжується одна і помирає одна,вона одна в своїх думках,саме тому у чужу голову не можна просто залізти та прочитати що там мов цікаву книжку. Я зрозуміла,як багато рішень маю прийняти сама.  Розуміння того,що я безсила,а це те,що я ненавиджу найбільше і чому опираюсь найбільше. Розуміння того,що скоро кінець - все стане ясно,очевидно, правда скине смарагдові шати і залишиться абсолютною та неприхованою. Це чекає мене незабаром. Я також знаю, що зміни тут,за моїм порогом, чекають, щоб зустрітися зі мною,і тільки мені вирішувати,чи буде піднята моя голова при цій зустрічі. І хоч як мені набридло чекати,я маю це робити і далі - розуміння цього прийшло із запізненням.

Іноді мрія виринає для того,щоб швидко згоріти. Може бути так,що воно і зробила це для того,щоб все прояснити?Чи може бути так,що і її полум'ї я побачу віддзеркалення самої себе і нарешті зрозумію,чого саме хочу?Сподіваюсь на це

понеділок, 23 липня 2012 р.

Казка

Якби послухав хтось мене
Змогла б я казку розказати
Не знаю і сама з чого почати..
Почну з початку хто тут є:

Велика дівчинка,Принцеса,
Сама комусь казки розкаже
Але тут ні,і як то кажуть,
Оповідання то моє.

А ще є Принц.Він дуже гарний
Хоробрий,мужній та відважний
У нього все  - молодість,краса
Та ви дізнаєтесь,чого нема.

Є місто. Тут і Казка..
Розпочинаємо, будь ласка!
О ні, ще є тут в нас коваль!
(Забулися,нам дуже жаль)

Так от!Вперед!Біжімо в казку
А починається вона з підказки:
"Хто сам на Долю не чекає,
того вона ж і ошукає"

середу, 18 липня 2012 р.

Ночно

Теряясь в темной глубине
Ночного неба. Звезды
Задумают пусть волшебство
Ему свершится будет просто -

Пусть с каждой звездочкой взойдут
Цветы надежд и дарований
На поле тихо упадут
И вырастут плоды мечтаний.

В цветах тех будет сладкий сок
Из странных мыслей и желаний
Но будет для тебя далек
Предмет твоих скитаний

Ведь чтоб взошла мечта слихвой
Тут нужно больше! И прекрасней
Станет созданное тобой
И лишь тогда-то станет ясно -
Высокой цели нет преград
Ты к ней иди на встречу смело
Когда у мыслей есть пределы
То не видать тебе наград...

                 ***

Луна - виновник торжество
И летней ночью тихой-тихой
Легонько вздрогнет синева
И солнце восзойдет над ивой..

понеділок, 16 липня 2012 р.

Роберт Рождественский

Мы совпали с тобой,
совпали
в день, запомнившийся навсегда.
Как слова совпадают с губами.
С пересохшим горлом —
вода.
Мы совпали, как птицы с небом.
Как земля
с долгожданным снегом
совпадает в начале зимы,
так с тобою
совпали мы.
Мы совпали,
еще не зная
ничего
о зле и добре.

И навечно
совпало с нами
это время в календаре.

суботу, 14 липня 2012 р.

Прошлое

За прошлым не гонятся - оно догоняет..
То в дверь мою ломится,
То прочь ускользает,
То ждет,невидимкою к уху склоняясь,
То пьет во мне горькую, в бедах купаясь..

Я знаю,что встреча с ним - не игрушка
Но иногда нам встретится нужно.
В лицо посмотреть,может быть,улыбаясь,
А, может быть, и в поклоне сгибаясь

Без прошлого нет ни дорог,ни преград,
Без прошлого нет тебя, а ты и не рад..
Ведь тот,кому вспомнить не довелось
Не выстоит там,где стоять бы пришлось.

Без прошлого нет ни людей,ни покоя
Пусть враг не узнает,что же это такое!
Кто знать и не знает откуда идет...
Уверен ли он, что вобще он живет?

пʼятницю, 13 липня 2012 р.

Вторая любовь.Эдуард Асадов


Что из того, что ты уже любила,
Кому-то, вспыхнув, отворяла дверь.
Все это до меня когда-то было,
Когда-то было в прошлом, не теперь.


Мы словно жизнью зажили второю,
Вторым дыханьем, песнею второй.
Ты счастлива, тебе светло со мною,
Как мне тепло и радостно с тобой.


Но почему же все-таки бывает,
Что незаметно, изредка, тайком
Вдруг словно тень на сердце набегает
И остро-остро колет холодком…


О нет, я превосходно понимаю,
Что ты со мною встретилась, любя.
И все-таки я где-то ощущаю,
Что, может быть, порою открываю
То, что уже открыто для тебя.

понеділок, 9 липня 2012 р.

Тобі,найкращій

Якби пройшло багато-багато часу чи всього одна хвилина без тебе,мої спогади все одно були б такими яскравими. Бо ти не пішла,не підеш з мого життя. Ти зринаєш у моїй пам'яті кольорами радості та щирості, спокою та тиші, розуміння та вірності. Як я б могла тебе забути??
Ті дні,що ми провели разом. Я знаю,що вони значать для мене - все. Кожна деталь. Твої слова. Як ти говориш. Як ти посміхаєшся. Я все це бережу в своєму серці,щоб згадувати знов і знов.
Я так люблю тебе
а як можна тебе не любити? Мені,мабуть,зовсім не зрозуміти людей,що знайомляться з тобою та втрачають тебе. Бо я собі цієї помилки ніколи не дозволю.

Я бажаю тобі... Сказати - щастя - не сказати нічого. Бо сама не можу точно відповісти,чого б хотіла для тебе,але...
...людину,що буде бачити тебе і ставати кращою від кожного твого теплого погляду
...дім,у якому буде тепло і затишно
...музику,що заколисуючи тебе вечорами,буде линути із старенького радіоприймача
...книги,що ти їх так цінуєш,любиш...
...найкращого вина в бокалах,вкритих памороззю
...зорі у волоссі та багато усмішок
...майбутнє,що буде вабити тебе новими пригодами, країнами та мріями

З Днем Твоїм. Я б хотіла сказати тобі першою,що я тебе люблю всім серцем і вітаю. Моя рідна,люба П.П.,сьогодні,як і завжди,ти заслуговуєш знати,що ти для мене - найдорожча,найулюбленіша,найрідніша...З Днем Народження

Спіймати щастя в кадр

Наталя Каблюк - юний франківський фотограф. На її фото я натрапила несподівано,але вони захопили мене. Здається,надзвичайно важко робити весільні фото. Але їй вдається. Я думаю,що це завдяки щастю,що випромінюють обличчя молодят. І як може бути інакше?Про щастя важко писати,та видно фотографувати - це краща думка






суботу, 7 липня 2012 р.

О счастье







И кажется - небо не так высоко..
И может быть звезды не так далеко
Когда за мечтою взгляд устремлен,
Ты знаешь,что каждый для счастья рожден.

P.S. дякую за думки про щастя,моя люба П.П.

вівторок, 3 липня 2012 р.

Олівці та фарби

Намалюй вітер. Що понесе тебе над країною мрій. Будуть під тобою змінюватись краєвиди - луки,поля,гори,ріки - а ти все летітимеш вперед,не зупиняючись,так швидко...Вітер прожене геть всі сумніви та негаразди, повіє теплом,коли замерзнеш, зігріє тебе...
Намалюй дітей. Хай вони гратимуться на чистому подвір'ї, хай сміх їх розходиться луною, відбивається від неба...
Намалюй золотаве сяйво її обличчя, тонкі риси її губ. І радість в її очах, і сонце у волоссі. І квіти,що вона триматиме у руках.
Намалюй золотаву осінь. І листя в сонці. І землю, оповиту останнім теплом. І дощі,що несуть життя всьому живому. Намалюй..
Візьми фарби та дай волю собі. Олією вилий почуття на папір. Нехай зажевріє на ньому надія на красу, а після - вона з'явиться. Візьми олівець та наведи контури. Бо життя - чітке,яскраве. Йому потрібна виразність. 
Малюй натхненно і правдиво. Правдиво для свого серця. Щоб стало легше чи просто спокійніше. Плавними рухами даруй життя своєму творінню, вдихни частину власної душі і ти побачиш, як прекрасно просто бути

Намалюй мені щастя

понеділок, 2 липня 2012 р.

Грезы

Как встретиться тебя?
Как в жизнь мне твою пробиться?
При робком свете дня
При глупых небылицах

Сказала бы я любя,шептала бы тихо-тихо
Но ты для меня - неслыхан
И мимо кутерьма.

Останусь за дверью запертой.
А как мне другой остаться?
Я словно стою на паперти
Пытаюсь оправдаться,
Что я прошу не милостыню
Любви у тебя прошу.
А ты своей игривостью
Идешь на поводу
У прочих людских условностей - 
Я ими не жила. 
И если ты не сможешь так,
То значит я - глупа.
И значит - крылья сложены,
И чувства - на беду,
А ты забудь слова мои - 
Я грежу наяву...

неділю, 1 липня 2012 р.

По дорозі в Казку

Для кожного є своя Дорога. Путь, який видно лише нам. Він стає частиною нас,а ми - його, бо неминуче залишимо свій слід на ньому - імлою, пухнастим туманом чи світлим серпанком. Ми будемо йти вперед, позаду залишаючи дні і ночі, вируючи в яскравих днях, відлунюючись у вухах. І Наша Дорога приведе нас в омріяну Казку - казку нашого серця


В лісах ранками співи пташок стають все голосніше. Тепло підсилює звуки радості та повнісінького щастя, що накочується хвилями. Сонце огортає все теплом, листя стає прозорішим, підсвічене зверху. Зелений розходиться всіма відтінками, вкриває ковдрою землю. Манить та вабить стежка, в'ється поміж дерев...Кличе мене за собою. Корюся. Йду. Легко ступаю по траві, кроків нечутно. Так ходять щасливі люди. Щастя - найкращий поводир

Шелестить ріка, несе свої води у прекрасну далечінь. Грає сонце в кожній краплі чистій та осяяній. Віддзеркалюється небо, хмари, обрії. Так несе у собі ріка незбагненну навколишню чистоту, множить її сотнями відблисків, несе в Казку далеку,де схована від очей первісна краса...Дихати приємно, кожний ковток повітря живить та насичує життям. Понад річкою в'ється стежина - лише кілька разів ступала тут людська нога, лише траву прим'яла вона. Слід ледве помітний, але чіткий для шукача. Бо якщо ти вірний собі і шукаєш Свій Путь,то ти знайдеш його.


Хмари встеляють небо. І тут є лише край величної краси, якій нема кінцю. Безмежність. Зорі. Виблискують, гомонять, ховаються чи прямо дивляться тобі в очі. І не відірвеш погляду, і мов сон бачиш їх, а якщо навіть очі заплющиш - все одно бачитимеш. Бо хто йде цією стежиною, просто небом, зірки збираючи на шляху та ховаючи в серці, той не зверне, не зупиниться..матиме в очах зорі до кінця. І в снах вони будуть, і яв супроводжуватимуть. Зоряний Шлях - не просто шлях, це Казка, до якої звернене наше серце. І жага йти тією Дорогою не вщухне. ...До самої Казки...