пʼятниця, 12 серпня 2011 р.

Ритм життя

Лише небагато речей може його змінити...я явно не одна з них.Я з тих,що може відчути,одна з небагатьох,хто може осудити.

Тут нічого не має значення,окрім твоїх почуттів та бажань..є рух,до якого ти тепер належиш...Не можна просто піти і все залишити - ти там,де хочуть провести життя...Швидше чи повільніше,як велика лялька на шарнірах рухається натовп у полоні музики...Той ритм,що раз відчуєш,той запал,невгамовна пристрасть.Ти хочеш пройти крізь це,але не можеш відпустити до кінця.Ти в кордоні і полоні,де думки зниклі безвісті з першого кроку за величезні двері,підсвічені полум'ям бажань та дешевого неону.Як ти?а як ти можеш бути,відчуваючи такий бажаний темп життя...мегагерци звуку проходять кріз тебе - якщо зможеш,злови психоделію..і відпусти драм,будь ласка

У твоїх грудях тепер сотні сердець,вони - саме биття. Світло спалахує барвистими птахами покриваючи рухи і обличчя.Жадібно ковтаєш повітря - ще ковток і задихнешся.Швидкий передоз - це нормально і навіть приємно.

Якщо ти хочеш піти,то ти - це я. Мій передоз був надто швидким.Я жадала ковтка моря та вітру,а не димного приміщеня і колективного сексуального марення.Хотілося бачити те,що й інші,та я не довго здатна займатися примусом та обманом власних мізків..Я старалася...
І,заховавши чергову посмішку в сумочку,піду безлюдними вулицями з пляшкою Кримського у руках..я інша,пробач мені натовп,клуб та отой милий хлопець,що так приємно посміхався крізь сигаретний дим,я пішла у ніч ловити власну,самотню психоделію

2 коментарі:

Ellinia сказав...

я була така ж.
я така і є.
ти. -
лови ритми.
і посміхайся
(лише приємнощам)
just be..!

Еліс сказав...

ми завжди будемо такими -
схожими
я ловлю,але не завжди вважаю це своїм
просто йду на зустріч новому
посміхаюсь)