Все нарешті позаду)всі,хто знає про що я,то і розуміє,як мені...такий стан...блаженний,мабуть
вчора було також хвилювання, інтерес..і радість,що все вже позаду
я звільнилася набагато раньше,та ще є момент - я досі не дуже розумію, що більше не мушу думати,як все буде,що змінювати,дороблювати...це була моя праця - моя дитина)я її люблю, та отримала за неї визнання наставників) так я це називаю...я мріяла,що все нарешті закінчиться, та мені стане легше на душі хоч без цього...і цей день настав, і хоч я ледь не вмерла від хвилювань, та все ж все зробила так як треба....
також вчора..була злість,за те що мене втягнули у чужі дурниці...бо відношення я насправді до того не мала, але участь приняла. та в мене свої підстави. бо якщо б схотіла - пішла б разом з усіма і нехай роблять,що хочуть...не люблю почуватися клоуном на чужих аренах, а найбільше коли навіть не дослухають що ти кажєш людям, заради яких же і верзеш ті дурниці.....ух,та пішло те все далеко
хоча звісно мене це засмутило
та далі було вже краще, я майже забула як я туди потрапила
мені було цікаво побачити деякі речі, почути інших...і було з чим порівнявати. було неймовірно!хоча б тому,що майже всі ми так багато вклали у власну працю...хтось звісно хитрував,хтось виїздив на чужому результаті,та загалом...ми всі працювали, і працювали непогано)і заслуговували на увагу та похвалу
зустріла деяких старих персонажів мого зошита життя. як ми змінюємося! мабуть, я теж змінилася,просто того сама не бачу, але за іншими ох як помічаю...цікаво,які ми стали. і майже нічого від нас старого не полишилося,тільки згадка та деякі загальні риси..деякі з нас завжди були такими ж розумними та зосережденими)все як я пам"ятаю
не знаю,як тобі Р.,а мені все ж було там досить добре. і я отримала багато спогадів про цей день...і думала про нього,коли поверталася додому,та й сьогодні думаю...є що згадати) я зовсім не жалкую,що зосталася там,з тобою,а не пішла разом з усіма. і нехай я дещо неприємне пережила,та це було кілька хвилин, а сиділа я там декілька годин,тому..)
вчора було також хвилювання, інтерес..і радість,що все вже позаду
я звільнилася набагато раньше,та ще є момент - я досі не дуже розумію, що більше не мушу думати,як все буде,що змінювати,дороблювати...це була моя праця - моя дитина)я її люблю, та отримала за неї визнання наставників) так я це називаю...я мріяла,що все нарешті закінчиться, та мені стане легше на душі хоч без цього...і цей день настав, і хоч я ледь не вмерла від хвилювань, та все ж все зробила так як треба....
також вчора..була злість,за те що мене втягнули у чужі дурниці...бо відношення я насправді до того не мала, але участь приняла. та в мене свої підстави. бо якщо б схотіла - пішла б разом з усіма і нехай роблять,що хочуть...не люблю почуватися клоуном на чужих аренах, а найбільше коли навіть не дослухають що ти кажєш людям, заради яких же і верзеш ті дурниці.....ух,та пішло те все далеко
хоча звісно мене це засмутило
та далі було вже краще, я майже забула як я туди потрапила
мені було цікаво побачити деякі речі, почути інших...і було з чим порівнявати. було неймовірно!хоча б тому,що майже всі ми так багато вклали у власну працю...хтось звісно хитрував,хтось виїздив на чужому результаті,та загалом...ми всі працювали, і працювали непогано)і заслуговували на увагу та похвалу
зустріла деяких старих персонажів мого зошита життя. як ми змінюємося! мабуть, я теж змінилася,просто того сама не бачу, але за іншими ох як помічаю...цікаво,які ми стали. і майже нічого від нас старого не полишилося,тільки згадка та деякі загальні риси..деякі з нас завжди були такими ж розумними та зосережденими)все як я пам"ятаю
не знаю,як тобі Р.,а мені все ж було там досить добре. і я отримала багато спогадів про цей день...і думала про нього,коли поверталася додому,та й сьогодні думаю...є що згадати) я зовсім не жалкую,що зосталася там,з тобою,а не пішла разом з усіма. і нехай я дещо неприємне пережила,та це було кілька хвилин, а сиділа я там декілька годин,тому..)
1 коментар:
поэтому все мы довольны своими результатами и счастливы,что все подошло к концу...спасибо
Всегда твой Р
Дописати коментар