Лист до Джульєтти

Люба Джульєтта!
якби я знала куди мені йти і кому ще писати,я б напевно це зробила. Та мабуть кожна дівчина чи жінка змогла написати тобі листа,розповісти свою історію. Я теж можу,але не буду розповідати ніяких сльозливих історій кохання. Я можу писати про його цілковиту відсутність і самотність. Чи маєш ти на це час?. Минуле не має для мене значення зараз. Я думаю про теперішнє та майбутнє.Я буду просити любові. Отак просто і так банально. Цього хоче кожна людина,а я останнім часом сама бачу,що не залізна і не витримую,тож...
Я б хотіла отримати відповідь - чи правильно я живу?Якби ти могла написати своє "Повчання людям",то мабуть написала б що нема нічого важливішого за любов. Бо ти Джульєтта..і віддала за любов життя. А мені останнім часом здається,що вона навіть часу мого не варта
Я заплуталася. Дуже. У павутині важливіших справ та прихованих емоцій я вперто шукаю себе,сидячи у чотирьох стінах. Як так сталося,що я можу сидіти та дивитися в одну точку і мені добре. Я просто втомлена
Я не відчуваю любові. Я відчуваю втому.
Я б просила в тебе розуміння любові. Минулої жвавості та жаги життя. Відчуттів палких та п'янких...Ти ж володарка усього цього,розповіси ж мені,як з людьми взагалі трапляється це - любов. ніжність. довіра

Я б хотіла зірватися і полетіти назустріч сонцю і простору. Безтурботно сміятися. Мабуть,мені нікому це написати. Окрім тебе. Це миттєве бажання.Все в мене буде добре.Просто треба трошки почекати,поки все це закінчиться
Півроку до мого нового щасливого життя
P.S.надихнуло - "Листи до Джульєтти"