середу, 19 жовтня 2011 р.

...

Вдихати і видихати тумани. Це як дим,але тепліше і солодше.Щоб забутися йти полями,не помічати зеленого серед інших кольорів. Мовчати. Кава по венах,в жилах,з серця. Зігрітися не важко.Як втримати тепло?
Я б не змогла розділити своє марення та продати за гроші. Як можна виміняти чи купити мрії?В тому суть нашого обміну словами з людьми,що ми можемо тільки допомогти їм відчути,знайти своє.Розплутати одвічний клубок думок
Кришталеві думки дзеленчать долі. Я розсипаюся. Намистинами самотності. Як прикро,що я сама. Годинникова стрілка рухається проти мене. Саме проти мене. Супротив мене.Тік-так
Якби я блукала поміж зорями,то обов'язково б обрала одну. Блискучу, осяяну зірку.А потім дивилася б на неї кожен день. І годину.
Хотілося б писати газету. Щоб там були вірші та анекдоти. Та мати трошки часу на себе. Краплю часу у власних долонях. І пити її до дна.

Немає коментарів: