Поль Варлен

Тихе небо понад дахом

        Синє та безкрає,

Темні віти понад дахом

        Дерево схиляє.

Дзвін ласкавий у повітрі

        Ніжно-ніжно плине,

Десь на дереві в повітрі

        Чути зойк пташиний.

Скрізь життя спокійне й просте,

        Боже, Боже милий!

Звуки лагідні і прості

        З міста надлетіли.

- Що ж зробив ти, що так плачеш,

        Тужиш так душею,

Що зробив ти, що так плачеш,

        З юністю своєю?

                         Переклад Максима Рильського