неділя, 31 липня 2011 р.

Дві найголовніші речі дня

По-перше і найголовніше - З Днем Народження,мій любий Р. Це не єдине найголовніше з того,що я маю сказати,але..
Колись давно,в ті часи про які я не багато пам"ятаю і не дуже хочу багато пам"ятати, було два світи - твій світ та мій світ.Вони було не дуже близько і не дуже далеко одне від одного,головне,що вони були окремо. Та все змінилося. Так,ми це змінили.
Колись давно,вже ближче до нашого часу,але не сильно, я вирішила,що хочу тебе пізнати.
Колись давно ти вирішив мені повірити і впустити у свій світ.Не знаю,наскільки непомітно це сталося для тебе,та я зважувала кожну світову годину наближення. І це мабуть була Доля.Чи ти не вважаєш так з огляду на два світи,а потім на один,змінений і кращий?останнім часом,мені здається,що все було саме так,бо я вже не пам"ятаю свій світ без тебе


Я тебе люблю.Це друге найголовніше на сьогодні,що я маю тебе сказати. І трохи про тебе,це тобі повинно сподобатися
Ти - неймовірний.Ні,не тільки тому що я тебе люблю і ти мій найкращий друг.Я це розуміла і раніше,тому не можу в цьому помилитися. Для мене ти саме такий.  Вірний, добрий, усміхнений, терплячий. Особливо терплячий) Та розуміючий. Ти завжди намагаєшся зрозуміти мене,терпляче вислухаєш...Я так за це вдячна. Ти чесний. І ти й досі та сама людина яка може мені сказати все в лице.І я не забуваю про це.
Мені так багато потрібно тобі сказати. Завжди. Щогодини, щосекунди. Я просто так звикла,що ти поруч,що просто не можу втриматися. Та чи потрібно?)
Я так часто шукаю у тобі якусь межу.Чекаю,що от-от перетну її коли інстинктивно відчуваю,що далеко зайшла.І разом з тим боюся,що твоє терпіння закінчиться і я не зможу нічого виправити...це тобі потрібно знати,я повинна була сказати раніше,та не сказала..Я завжди буду шукати це,ти мене знаєш.Знаєш,краще за будь-кого
А разом з тим ти завжди мене дивуєш.Коли я думаю,що нема вже чогось,чим ти можеш мене здивувати я кожен раз помиляюсь. Кожен раз я відкриваю щось нове
Я не знаю в тобі недоліків.Ні,ти не ідеальний,пробач)Просто в тобі нема нічого,щоб я визнала за недолік. Ти - найкращий для мене. Яким би ти не був,це для мене не зміниться


P.S.Коли я створила блог,ти був єдиним,до кого я зверталась. Коли я думаю про це,то в мені з"являється думка,що це не змінилося


P.S.S.А тепер повернемося ще на кілька секунд до головного.З Днем Народження.Я тебе люблю 

5 коментарів:

Kashparik сказав...

когда я начинала вести блог,он тоже был создан для одного человека.только он так ничего и не понял. мне повезло меньше, чем тебе)

Ellinia сказав...

мой блог тоже появился для Человека. Но теперь я очень рада, что это изменилось. Я пишу для себя. И приятно, что "мое" читают. понимают. принимают. Но. Я совсем не играю на публику. Это меня радует.
И. Главное.
Люди которым пишут - заслживают уважения.
Люди, которые пишут другим - достойны любви.
P.S. I love you

Еліс сказав...

тут я мала на увазі,що коли пишу,я не звертаюся до простору,я ніколи не звертаюся до широкої аудиторії,просто коли пишу в мене є ніби людина,до якої я звертаю свої слова,якщо не присвячую їх комусь,коли не згадую про це а просто пишу

Еліс сказав...

Так,Кашпарік,я впевнена,що з цією людиною мені пощастило)

Олю,взагалі я пишу для себе(саме мета блогу - писати для себе,що вивільнити думки та не загубити їх у комірці пам"яті)Теж неймовірно приємно,що є люди,які р о з у м і ю т ь!
теж тебе люблю,люба,дякую

Анонім сказав...

Да, мы объединили наши миры. И получили новый, в котором чувствуем себя счастливими обоюдно. В этом и твоя заслуга...спасибо)Я уж и не хочу вспоминать те времена (без тебя)...когда довериться мне было почти некому.
Ты даже не представляешь себе насколько я тебе благодарен!Я соскучился...хочу увидеть тебя!)
С П А С И Б О )))
P.S. Я тоже тебя люблю