Швидко плине час,все добре,все гаразд..чому ці слова не приносять радості?я не та,хто радіє такому простому спокою,я хочу...чого?не знаю?Нема бажання переривати полиці підсвідомості - я на все знаю відповіді. Та не зізнаюся. Нікому
Найгірша брехня - брехня собі. Я завжди так вважала.Давно це зрозуміла.Тому коли я щось роблю,то з собою я відверта. В моєму житті,як і в житті кожної людини, були і є періоди,коли чиниш неправильно. Згадуючи свої,я не шкодую. Не завжди я дбала про інтереси інших,хоча це бувало дуже рідко,не буду перебільшувати. Та все ж є ті вчинки,якими я не особливо пишаюся. Та собі я не брешу. Я роблю і знаю,що роблю. Навіщо,як і наскільки це чесно...Не погана я і не хороша.Я - людина.
Я помилялася. Падала вниз та знов підіймалася. Щось робила,щось виходило,кудись поспішала. Я завжди така. Намагаюся зробити все що можна в саме цей момент. Використовую можливості,коли бачу їх. Іноді гальмую.Програю.Недобачаю і втрачаю. Говорю не по темі,сміюся,сумую...
Сумую не так,як інші. Бо це всі люди роблять по-своєму(знову Януш,знову правий на всі сто). Віддаю смутку більше,ніж потрібно але стільки,скільки хочу...
Я знаю і не знаю одночасно. Я - людина.
Іноді женуся не за тим,щось втрачаю по дорозі. Знаходжу незнайдене,пізнаю незвідане.
Лінуюся. Жвавішаю. Відчуваю біль.
Але встаю. Іду,не озираюся. Намагаюся. Частіше рухаюся. Намагаюся відкритися. Відпускаю дурниці,відділяю їх від іншого. І навіть якщо помиляюся,то від серця.Бо саме в цей момент,це саме рішення найправильніше. Заплутаюся. Та знайду вихід. І буду робити це кожного разу.
Любитиму. Так сильно,як зумію.Віддаватиму це. Бо не зможу бути сама.Я - людина.
6 коментарів:
Я теж людина, і мабуть взагалі немає людей, які б не помилялись, не падали, не обманювалили, тим пасе себе. Всі ми дюди і така наша пророда. Хороший пост. Дякую
і тобі дякую за цей відгук
Это здорово - не врать себе. Многие несчастны только потому,что лгут сами себе. Наверное, ты счастливый человек тогда)
отож і воно,що "наверное"
Элис, мне кажется, это и правильно, что ты не жалеешь ни о чём плохом! На мой взгляд, в этом нет никакого смысла. Ведь ты - личность, индивидуальность, со своими достоинствами и своими недостатками. Второй такой в мире больше нет и не будет. Любой наш поступок нас чему-то учит в жизни... Я полностью согласна с Kashparik: есть множество людей, которые живут в "розовых очках" и врут сами себе. Зная много таких в своей жизни, я могу представить, какой ценой им это даётся - ценой их же собственного душевного здоровья и спокойствия. Но ты, по видимому к таким не относишься, и это, на самом деле здорово!)
..то,что я научилась не врать себе тоже не так легко далось в свое время,Ань.Но я также согласна с тобой,поступки учат... и так лучше,ты права
Дописати коментар