Зелений,жовтий,червоний..В мене сьогодні були повні задоволення хвилини для себе і я просто думала. Про людей,як завжди.Дивилася,як довшають тіні на асфальті,та виблискують фари машин..
Коли життя дає жовтий?Може,треба хоч іноді зупиняти наш божевільний темп і побути дітьми?Прокинутися за 12 дня,піти у садок та кидатися снігом..чи просто сісти у автобус та слухати в навушниках музику..Піти в кіно. З кимось,кого любиш. Купити самій собі квіти,якщо не дарує або подарувати тому,хто не дарує..Вимкнути світло.Сісти біля вікна. Просто зрозуміти - життя чудове. Неймовірне. Казкове. На хвилину зберегти думку "Я щаслива". Затриматися на ній. Щоб якщо це не так,то обов'язково сталося незабаром. Прибирати,танцюючи під музику,що лунає на повну гучність. Посміхатися. Спокою та радості. Снігу та сонцю. Дітям. Дорослим. Старим. Жовтий - не остання станція,нічого поганого,це не стоп,це навіть не зупинка по суті - це очікування (обов'язково) радості..Мить для себе та для коханих, коротка мить відпочинку перед рухом вперед,вперед і тільки вперед!
Коли життя дає червоний?Коли щось не так. Це особисте відчуття не спокою та смутку. Потреба зупинитися. Замислитися. Іноді ми помиляємося..та варто виправляти,а не шкодувати про здійснене. Все можна змінити. Треба хотіти і робити. Треба зрозуміти,коли потрібні зміни. Замислитися,що руху немає. Він сам зупинився чи зникло бажання. Та це - не життя. Це крапка. Але варто перетворити червоний в зелений,чи хоча б у жовтий!Треба діяти,треба робити і все буде..
Коли життя дає зелений?Хтось скаже - дитинство,юність,молодість. А я кажу - завжди. Для мене життя - постійний зелений. Ми самі іноді його перетворюємо,але відношенням до самого життя. Бо для мене,куди не глянь - місце для втілення прагнень і мрій. Всі можливості відкриті для сміливих,кмітливих та мрійників. Все для фантазії та вдосконалення. Я б кричала за рух,за зелений та за створення,якби це допомогло людям зрозуміти..
P.S. дякую,мій любий Р.,за ці 15 хвилин незабутнього найприємнішого очікування. Я була просто щаслива сьогодні. Я казала це тобі. Я вже майже забула,як міниться обрій на заході,як фарби темнішають серединою неба..Як спалахує місто,я давно не бачила це зсередини. Як темрява лягає на будівлі,як вривається зорями небо..Та й взагалі - мені було добре і тепло у цей вечір
Коли життя дає жовтий?Може,треба хоч іноді зупиняти наш божевільний темп і побути дітьми?Прокинутися за 12 дня,піти у садок та кидатися снігом..чи просто сісти у автобус та слухати в навушниках музику..Піти в кіно. З кимось,кого любиш. Купити самій собі квіти,якщо не дарує або подарувати тому,хто не дарує..Вимкнути світло.Сісти біля вікна. Просто зрозуміти - життя чудове. Неймовірне. Казкове. На хвилину зберегти думку "Я щаслива". Затриматися на ній. Щоб якщо це не так,то обов'язково сталося незабаром. Прибирати,танцюючи під музику,що лунає на повну гучність. Посміхатися. Спокою та радості. Снігу та сонцю. Дітям. Дорослим. Старим. Жовтий - не остання станція,нічого поганого,це не стоп,це навіть не зупинка по суті - це очікування (обов'язково) радості..Мить для себе та для коханих, коротка мить відпочинку перед рухом вперед,вперед і тільки вперед!
Коли життя дає червоний?Коли щось не так. Це особисте відчуття не спокою та смутку. Потреба зупинитися. Замислитися. Іноді ми помиляємося..та варто виправляти,а не шкодувати про здійснене. Все можна змінити. Треба хотіти і робити. Треба зрозуміти,коли потрібні зміни. Замислитися,що руху немає. Він сам зупинився чи зникло бажання. Та це - не життя. Це крапка. Але варто перетворити червоний в зелений,чи хоча б у жовтий!Треба діяти,треба робити і все буде..
Коли життя дає зелений?Хтось скаже - дитинство,юність,молодість. А я кажу - завжди. Для мене життя - постійний зелений. Ми самі іноді його перетворюємо,але відношенням до самого життя. Бо для мене,куди не глянь - місце для втілення прагнень і мрій. Всі можливості відкриті для сміливих,кмітливих та мрійників. Все для фантазії та вдосконалення. Я б кричала за рух,за зелений та за створення,якби це допомогло людям зрозуміти..
P.S. дякую,мій любий Р.,за ці 15 хвилин незабутнього найприємнішого очікування. Я була просто щаслива сьогодні. Я казала це тобі. Я вже майже забула,як міниться обрій на заході,як фарби темнішають серединою неба..Як спалахує місто,я давно не бачила це зсередини. Як темрява лягає на будівлі,як вривається зорями небо..Та й взагалі - мені було добре і тепло у цей вечір
3 коментарі:
Це тобi дякую, за сьогоднiшнiй вечiр.
Ми обов'язково повинни повторити це,коли ти повернишся.
Р
і ми це зробимо,я обіцяю)
Життя дає червоний лише тоді, коли ми це дозволяємо, коли набридає боротись з труднощами і найправильнішим,найлегшим здається змиритись....
Але завжди є вибір)))і іноді,дійсно,навіть декількох годин вистачає,щоб зрозуміти,що все могло б бути гірше, і повірити у себе і у своє щастя)
Дописати коментар