вівторок, 13 вересня 2011 р.

Абсурд

Життя,моє життя зараз, - очікування. Сама не знаю,чого чекаю,але вперто це роблю.Дивлюся у простір і майже засинаю.Це важкі дні для мене. Немає бажання щось писати вичурно-літературне

Просто іноді гублюся поміж сторінок власного життя,блукаю власними упередженнями/цілями/бажаннями. Хочеться вибуху - справжнісінького перевороту,а не сірої буденності,що так банально гуртується навколо мене. Знаю,зараз осінь...я мала б радіти. Але стільки всього,що лише пару хвилин я бачу її,а потім знову треба-шкидко-треба-бігти-робити-спати...
Не дивлюся у вікно,не бачу ні зірок,ні вогнів..лише думки, що " ось те зробила,ще б оце встигнути і оте,а потім можна буде..."і так раз-у-раз
І думки..В моїй голові як завжди - десь побачила,придумала,розібрала,побачила проблему і почала вирішувати. Так,Р.?ти знаєш. Але останнім часом я не отримую жодних відповідей,які б могли мене заспокоїти. Я у пастці власних думок,при тому ж збудованій мною

Теперішній над-спокій,буденність та заклопотаність я перетворюю на внутрішній безлад..Не можу от так - одночасно робити щось,причому постійно,але по суті все ж  не робити нічого
Моя голова - моя власна Абсурдія...

4 коментарі:

Ellinia сказав...

мені болить читати це.

Еліс сказав...

що ж люба,я пишу про те,що є в мені зараз насправді

Kashparik сказав...

как-то очень по душе пост. нечто подобное происходит и в моей жизни сейчас.

Еліс сказав...

дякую,тут я завжди не одна...