Різдвяна казка

Ти підійдеш до вікна та подивишся у білу далечінь..Це просто Я беру чистий білий аркуш,щоб намалювати Тобі щастя. В мене не буде фарб чи олівців. Мріяти можна і без них. в Тебе буде моє Серце та думки..

Спочатку була Ніч. В ній були Зорі,Небо і далеке яскраве сяйво - Місяць. Ніч йшла по землі і сипала Сни, посипала ними дахи будинків. І спалахували вони білим, і посміхалася стара сива Ніч. А люди вкривалися тепліше і трималися за руки навіть уві сні. Тож перше щастя - це спокійний Сон, що наповнює силами, це добрі казки, що зазивають посмішки на вуста сплячих.

Далі прийшов День. А двері Неба йому відчиняло Сонце. Ніч пішла та забрала кошик із снами. День приніс багато : Радість, Сподівання, Світло та Щастя. Він несе це людям кожного дня, і тільки вони здатні перетворити дари на кару. Але з Тобою цього не буде. Не про це мій малюнок.
Тож щастя - це кожен День, звичайний, може й нічим не примітний, але лише на перший погляд. Насправді ж кожен День несе свої дарунки, їх просто треба зуміти віднайти у собі.

Враз прийшла Зима. Так, ніби її не очікували, так, ніби увірвалась в Осінь несподівано і дзвінко. Та Я чекала на неї. Та Ти ж це знаєш. Я чекала Морози і Сніг. А він падатиме і падатиме, світитиметься у пітьмі, укриватиме Землю, ховатиме все погане під своїми білими крилами. В потім впаде на долоні. І, дивно, буде теплий-теплий. Такими теплими бувають Мрії,що нам дарує Небо.. Сніг саме такий. І це справжнє щастя - ловити його руками, дивитися його танець, співати новорічні пісні та дякувати..одне одному, за цю зиму, за щастя, за Життя

І ось, нарешті, прийшло Різдво. З колядками, що мають лунати в церквах. З подарунками, привітаннями, теплом та єднанням. Коли всі рідні разом, один стіл та усміхнені Зорі,що зазирають в освітлені щастям вікна..

P.S.  любий Р. з Різдвом тебе,з нашим Різдвом.. я тебе люблю. це твоя Казка. дякую за те,що ти в мене є