суботу, 25 червня 2011 р.

Шаблони та клони

Іноді так важко витримати все,що зустрічаєш на своєму шляху. Іноді просто важко,так важко,мов ти штовхаєш поїзд на величезну гору,так ще й цей поїзд дає задній хід,опирається допомозі. Я вже так стомилася…від сірих облич у місті,від нескінченних справ,які не переробиш,вони просто не дають змогу зупинитися..завше щось мусиш,щось треба,з дня у день…я втомилася.

Сьогодні я знову серед людей,знову мовчки спостерігаю..мені прийшла думка - як не вистачає в нашому житті яскравих фарб! Я дивлюся на похмурі будівлі,доми,стіни..я б розфарбувала їх квітами чи метеликами,хмарами, сонечком...Хто вигадав цю сірість?кому це потрібно?Чомусь,ніхто не дозволяє цього..Ми самі заохочуємо заборонами буденність та штучність,шаблонні будівлі та двори,цілі квартали та райони...Людина дивиться на одноманітні міста, не запам"товуючи їх,бо все повторюється,мов сотні разів клоноване божевільним з деякими відмінами,але ці відміни надто показні,а важливіше те,що бачиш кожен день,а на по святах.Ми забуваємо,що все ж  більшість часу проводимо, вирішуючи буденні проблеми,тому бачимо це частіше. Тож про це і треба турбуватися,це треба будувати...дурні забобони. доми можуть бути лише сірими,червоними чи білими....прозорі чи темні скляні двері..все однакове...І навіює думки про те,що життя ходить по колу,обертаючись навколо тих самих людей,місць,навіть подій...

P.S."зупиніть на світлофорі планету - я вийду"(Андрій Хливнюк,Бумбокс)

5 коментарів:

Оля сказав...

В такі"сірі" дні мені хочеться кричати, кричати голосно і сильно, щоб аж горло заболіло, з надією що від цього крику люди проснуться і почнуть жить

Ellinia сказав...

в мене нині саме такий стан.
розумію тебе, рідна.

A. сказав...

кричати,та нема кому...ти права,Олю

як завжди,люба,ти мене як завжди розумієш..

Алёна. сказав...

это пройдет, правда, пройдет. рано или поздно ты проснешься и вдруг поймешь, что не все так скучно, что жизнь играет разными красками. все зависит от выбранной точки зрения)У Добычина в "Городе Эн" очень хорошо про это написано в конце романа: "Я стал думать о том,что до этого все, что я видел,я видел неправильно".

и заходи за наградой: http://kashparik.blogspot.com/2011/07/blog-post_06.html

A. сказав...

це проходить,мабуть вже пройшло,просто буває такий час,коли такі думки,та це справді минає,дякую