понеділок, 4 червня 2012 р.

Думка за думкою лине

Одягніть сорочку білу,та пишіть,пишіть..Пишіть заради Неї,Юності своєї....
М.Мельников.

..І зійшло сонце на втомлену землю,впало світлом на теплі руки..Зійшла роса на зелений світ,засяяла краплинами щастя. І посміхнулося небо,а озера засміялися сміхом кришталевим. І стало так легко,так тихо,що серце віддалося тишею в стократ....

...Просто небо знало,що таке любов. Воно берегло це відчуття,мов найдорожчий скарб. Не віддавало бурям та вітрам, не втратило навіть тоді,коли плакало дощами вічними та життєвими. Не заморозило пилу кохання ні сніговими завісами зимовими, ні градом на землю не спустило. Бо літало вічне почуття в небі, лише зрідка на землю страждань поглядаючи. Жаліло кохання землю, та навіть змінити намагалося - слало теплі дні сонячні,щоб люди вірили та любили сильніше. Бо в радісному та осяяному світлом світі хочеться жити та любити. Та не помічали люди милості від неба,що знало таємниці,та любові,що й була найбільшою таємницею. Так мало помічали люди за своє коротке життя...

...- Що таке тепло,мамо?
- Це коли приємно та хочеться зігрітися й самому,й зігріти іншого,синку. Коли до самих кінчиків пальців тобі спокійно. Це коли я тримала тебе на руках,як ти був маленьким...

...Так мало печалі в осінньому дні,коли він лине до свого прекрасного кінця. І хай дощ може початися будь-якої миті,але перед ними всі барви стають яскравішими,а після нього - ніби світяться зсередини. А як краплі дзенькають та відбиваються від поверхні води. Теплий осінній дощ. Чому він теплий? Бо це земля віддає тепло літа,щоб зігріти людей навіть тоді,коли зима вже простягає до них свої руки...

...Відпускайте темні думки та йдіть полями вітряними. Шукайте ладу та гармонії там, де можна її справді знайти - в природі та серці. Любіть віддано,щиро,палко. Заради Неї,Любові,зверніть гори,а потім поверніть все на місце. Бо Вона насправді не така,не просить для себе, не вимагає..Вона дарує та приносить, сором'язливо дивиться у кутку та поглядає повними вдячності очима. Їй потрібна крихта тепла та ніжності - і Вона готова терпіти, чекати,пробачати. Така Її природа та суть. А хто шукає іншої,той знайде іншу. Та це буде просто тінь, що блукає по землі,що загрузла в щоденному бруді. Та,справжня, дарована небом. Ця,інша,лише омана.

3 коментарі:

Aly Ferey сказав...

Дуже гарно ....

almast сказав...

Прекрасно.

A. сказав...

дякую..