середу, 28 березня 2012 р.

Вранці

Зійде сонце над стомленим світом -
Посміхнеться, сміхом розбудить,
Понесе своє щастя повсюди

Буде падати небо снігом
Чи кружляти в калюжі водою
Тихе небо,що завжди з тобою

І збиватиме з ніг на дорогу -
Вітер, пісня, чи власне страждання...
Тільки б знати,що буде підмога!

Тільки б знати,що все не в востаннє!

І йти було б трішечки легше,
І блукати життя коридором,
І втрачати коханих менше,
І любити знову й знову...!

Не кривити поривом жодним
Не носити чужі медалі...
Стало б легше бажати далі,
І ділити світ білим-чорним...

6 коментарів:

Dodo сказав...

Начинаю вникать в украинскую речь. Ещё один приятный способ учить язык.

A. сказав...

наша мова - надзвичайна. нею співає моє серце. приємно, що тебе зацікавило

Dodo сказав...

Элис, в моём блоге есть комментарий Алмаста к рубаи Хайяма. Не могу разродиться ответом. Думаю, только тебе это по силам

almast сказав...

Коли шлях нам освітить лиш сонце,
Буде важко долати препони,
Ціль висока завжи допоможе
Пререйти коридорів кордони.

Без високої світлої цілі
Неможливо жити щасливо,
Бо завжди на зваді встануть
Ті, хто скаже життя - жахливе..

A. сказав...

Dodo,з великим задоволенням спробую,дуже дякую

A. сказав...

Може,скажуть
Хто їх осудить?
Коли світ їм здавався пітьмою
Але знаємо ми з тобою:
Що життя робить путь війною;
І як важко все подолати..;
Як важливо перемагати...