середа, 31 серпня 2016 р.

Літні ночі

Коли забута ніжність нахлинає
І час, такий застиглий, знов рушає
І літні ночі білі мерехтять теплом
Асфальт затягнутий вогненим склом
Закопичені вікна, розпахнуті настеж
І голубіє небо через них без меж
Турботи та журба самі минають
Вселеньский спокій в мирі настає

Мене бере в полон таємний знак
І голос твій лиш в голові лунає
Я згадую твоїх обіймів смак
І мріям серце втомлено лишаю

Немає коментарів: