Лисёнок, — сказал лисёнок лисёнку, — ты помни, пожалуйста, что если
тебе тяжело, плохо, грустно, страшно, если ты устал — ты просто протяни
лапу. И я протяну тебе свою, где бы ты ни был, даже если там — другие
звёзды или все ходят на головах. Потому что печаль одного лисёнка,
разделённая на двух лисят — это ведь совсем не страшно. А когда тебя
держит за лапу другая лапа — какая разница, — что там ещё есть в мире? ©
Ответ Лисенка Лисенку:
Лисёнок, — сказал лисёнок лисёнку, — ты помни, пожалуйста, что каждый лисенок в этом мире обречен найти свою вторую половинку. И неважно,долго ли,коротко ли тебе прийдется искать и ждать - кто-то там уже давно ищет и ждет тебя. И вы идете друг к другу,становясь теми лисятами,которых не возможно не полюбить при встрече, но именно при той самой встрече. И любовь эта будет радостной,светлой,чистой и искренней, как глаза лисенка. И каждый счастливый день в жизни двоих - это всегда двойная радость. И тогда не важно будет,сколько сложного и трудного в этом мире - ничто не сможет вас разлучить. Ты найдешь именно ту лапу,которая будет тебя держать.
А когда тебя
держит за лапу другая лапа — какая разница, — что там ещё есть в мире? ©
неділя, 21 червня 2015 р.
***
Скільки в мене позаду
Скільки рік перетнула
Щось забула сказати
Щось зробити забула
Щось удома
( між щастям й покоєм)
лишила
Щось загублено,щось у багаж не вмістила
Мені жаль,що тебе я не обіймаю
Ти пробач,що я поряд так рідко буваю
Все проходить,
й мине
та журба і ті сльози
Все проходить,повір, й веселка,й грози
Ти своє у собі береги,неповторне
Що шукаєш - знайди у собі,непоборній,
Посміхайся і йди, нездоланна ні разу
Не тримай лиш на серці тривогу й образу
Все мине,все зійде
І я буду з тобою
Якось ввечері просто двері відкрою
І усмішка твоя - моє перше бажання
Ця розлука мине,й хоч вона не остання
Ми пов'язані серцем і долей з тобою
І я в серці своєм наші миті укрою
Хай роки проминають,я на день той чекаю
Що нас знову зведе,що нас знов поєднає
Скільки рік перетнула
Щось забула сказати
Щось зробити забула
Щось удома
( між щастям й покоєм)
лишила
Щось загублено,щось у багаж не вмістила
Мені жаль,що тебе я не обіймаю
Ти пробач,що я поряд так рідко буваю
Все проходить,
й мине
та журба і ті сльози
Все проходить,повір, й веселка,й грози
Ти своє у собі береги,неповторне
Що шукаєш - знайди у собі,непоборній,
Посміхайся і йди, нездоланна ні разу
Не тримай лиш на серці тривогу й образу
Все мине,все зійде
І я буду з тобою
Якось ввечері просто двері відкрою
І усмішка твоя - моє перше бажання
Ця розлука мине,й хоч вона не остання
Ми пов'язані серцем і долей з тобою
І я в серці своєм наші миті укрою
Хай роки проминають,я на день той чекаю
Що нас знову зведе,що нас знов поєднає
четвер, 4 червня 2015 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)