понеділок, 3 червня 2013 р.

Птах

Я ще не думала,не знала
Що я - лиш частина твоя
У небо я линула - впала
Немов із неба зоря..
Заграло на підвіконні
Сонця проміння палке
Я встала і крикнула - годі
Я зрозуміла все!
Що мала,а що вже втрачаю
Що мрію, що знаю, що рву
Я світлом це величаю
Навік покидаю пітьму
Я в небо хмарне повітрям
Вітром легким полечу
А небу і зорям я  крикну - 
Що вільна й нарешті живу!

Немає коментарів: