Дорота Керштейн Пакульска

Боже, мы Тебе снимся вместе
На краях тарелок, когда я разливаю суп,
И на краешке супружеского остывшего ложа,
В углублениях марщинок около глаз.
Мы упорно Тебе снимся вместе.
И Ты соединяешь нам руки,
Так что мы не можем убежать друг от друга.
А если нет,
То не введи нас во искушение.
Пусть оплачут меня
Воскресеные домашние макароны.
Дай заснуть
И избави нас -
Каждого по отдельности.
Аминь.

***

почему же душе нет покоя?
почему в ней нет ласковых слов?
Небо,не знаю,что это такое..
только стук по полу оков..

***

Когда нас накрывает с головой
Тревога сильно сердце нам сжимает
Как хорошо, что кто-то дорогой
Рукой своей лишь вновь тебя спасает

Так крепко обнимайте! не пускайте
Вы в головы, и в души, и сердца
Ужасных мыслей..прочь их отгоняйте
Не разорви объятий до конца..

мій любий Р. я знайшла давно забутий лист до тебе

Сподіваюсь, падатиме сніг..
так тихо,як я про це мрію. Я не знаю,де ти будеш. Мабуть, це буде тепле і затишне місце, великий будинок,у якому буде пахнути пиріжками та чаєм. Щоб стояла ялинка. А на ній висіли прикраси, зроблені тобою і дітьми. Та їх мамою, звісно. Ти ж таки оженишся, правда? Коли небудь..Щоб ти виходив на вулицю,коли всі вони спатимуть і думав, що ти - найщасливіша в світі людина і все в тебе вдалося.  І дивився в Різдвяну ніч та зорі, вони підморгнуть тобі ( як здається всім повністю щасливим людям). Ти повернешся в будинок, де все тобі рідне, все зроблене тобою, знайоме і зрозуміле.

В цей час я вже звісно подзвонила і радісно привітала тебе з Різдвом. Чи навіть прийшла та принесла всім подарунки! Бо ти завжди будеш мені другом,правда?Завжди-завжди. 

Може,в це Різдво ти з сім'єю поїдеш кудись. А може зранку ви навіть сходите в костел. Заспіваєте колядки та розламаєте облатку. І на вашому столі буде 12 страв. Діти будуть чекати,коли ви з дружиною вийдете зі спальні,щоб побажати одне одному веселого Різдва та сядете за стіл. Щоб у твоєму домі була тиша, затишок та спокій. Все,як ти любиш

Взагалі,як ти повинен був здогадатися, я бажаю тобі справдження мрій. Цілком справжнє їх втілення у життя. І не тому,що я наївна,а тому,що все обов'язково справдиться. Просто треба захотіти. А особливо захотіти - в Різдво. Це найкраще, найсвітліше свято. Коли всі близькі повинні бути разом.

P.S. пробач,любий,що в це Різдво мене не буде поруч. Не сумуй)Я скоро повернуся з подарунком на Новий Рік) і прошу тебе,прошу - відкрити це на Різдво. Якщо ти не схитрував,як мабуть зроблю я, то подивись сьогодні, 24 грудня 2011 один малесенький фільм "Реальная любовь" - чудовий різдвяний фільм, ти будеш посміхатися.я знаю - він завжди підіймає мені настрій. А я різдвяний вечором згадаю тебе,відкрию твій лист і вип'ю за нас вина. Веселого Різдва!люблю тебе


десь існує ще оригінал цього листа?сподіваюсь
12.05.12

***

Ты другие нашел пути
Я другому "люблю" сказала
Но если бы вдруг прошептал "помоги"
Я бы точно не отказала

***

Твои строки - отбитые ритмы
Ты мне снова, снова в такт
Были- не были, мы-не мы
Я забуду, что все не так


2014

***

Таки наша зустріч проклята...

Чи то такий випаде путь?

Я в полум`ї жаркім вогняним

Від цього не можу заснуть

І лине до мене й тривожить

Усмішка триклятих очей

І серце моє заворожено

Мірить тривожність ночей

І шляхом,давно забутим

Знову душа їде

Хто ці гріхи спокутує?

Хто біль цей у грудях уйме?

14.01.2016