***

почему же душе нет покоя?
почему в ней нет ласковых слов?
Небо,не знаю,что это такое..
только стук по полу оков..

***

Когда нас накрывает с головой
Тревога сильно сердце нам сжимает
Как хорошо, что кто-то дорогой
Рукой своей лишь вновь тебя спасает

Так крепко обнимайте! не пускайте
Вы в головы, и в души, и сердца
Ужасных мыслей..прочь их отгоняйте
Не разорви объятий до конца..

мій любий Р. я знайшла давно забутий лист до тебе

Сподіваюсь, падатиме сніг..
так тихо,як я про це мрію. Я не знаю,де ти будеш. Мабуть, це буде тепле і затишне місце, великий будинок,у якому буде пахнути пиріжками та чаєм. Щоб стояла ялинка. А на ній висіли прикраси, зроблені тобою і дітьми. Та їх мамою, звісно. Ти ж таки оженишся, правда? Коли небудь..Щоб ти виходив на вулицю,коли всі вони спатимуть і думав, що ти - найщасливіша в світі людина і все в тебе вдалося.  І дивився в Різдвяну ніч та зорі, вони підморгнуть тобі ( як здається всім повністю щасливим людям). Ти повернешся в будинок, де все тобі рідне, все зроблене тобою, знайоме і зрозуміле.

В цей час я вже звісно подзвонила і радісно привітала тебе з Різдвом. Чи навіть прийшла та принесла всім подарунки! Бо ти завжди будеш мені другом,правда?Завжди-завжди. 

Може,в це Різдво ти з сім'єю поїдеш кудись. А може зранку ви навіть сходите в костел. Заспіваєте колядки та розламаєте облатку. І на вашому столі буде 12 страв. Діти будуть чекати,коли ви з дружиною вийдете зі спальні,щоб побажати одне одному веселого Різдва та сядете за стіл. Щоб у твоєму домі була тиша, затишок та спокій. Все,як ти любиш

Взагалі,як ти повинен був здогадатися, я бажаю тобі справдження мрій. Цілком справжнє їх втілення у життя. І не тому,що я наївна,а тому,що все обов'язково справдиться. Просто треба захотіти. А особливо захотіти - в Різдво. Це найкраще, найсвітліше свято. Коли всі близькі повинні бути разом.

P.S. пробач,любий,що в це Різдво мене не буде поруч. Не сумуй)Я скоро повернуся з подарунком на Новий Рік) і прошу тебе,прошу - відкрити це на Різдво. Якщо ти не схитрував,як мабуть зроблю я, то подивись сьогодні, 24 грудня 2011 один малесенький фільм "Реальная любовь" - чудовий різдвяний фільм, ти будеш посміхатися.я знаю - він завжди підіймає мені настрій. А я різдвяний вечором згадаю тебе,відкрию твій лист і вип'ю за нас вина. Веселого Різдва!люблю тебе


десь існує ще оригінал цього листа?сподіваюсь
12.05.12

***

Ты другие нашел пути
Я другому "люблю" сказала
Но если бы вдруг прошептал "помоги"
Я бы точно не отказала

***

Твои строки - отбитые ритмы
Ты мне снова, снова в такт
Были- не были, мы-не мы
Я забуду, что все не так


2014

***

Таки наша зустріч проклята...

Чи то такий випаде путь?

Я в полум`ї жаркім вогняним

Від цього не можу заснуть

І лине до мене й тривожить

Усмішка триклятих очей

І серце моє заворожено

Мірить тривожність ночей

І шляхом,давно забутим

Знову душа їде

Хто ці гріхи спокутує?

Хто біль цей у грудях уйме?

14.01.2016

шоколадні вірші

Я і пристрасть твоя
 і розрада
Присмак терпкий на твоїх вустах
Шоколаду
І розкована,я втечу
Аортами
Скільки моря мені по плечу
Полечу
Котрими
Леді ніжна і вдосталь палка
Щоб спїяніти
Щоб навіка
Двері відкрити
І розбити сталеві стіни
Лише усмішкою
Я маленька така,м`яка
Твоя кішка
Ти не слухай мої вірші
Шоколадні
Заспівай меня краще з душі
Заспівай мені тайни

Затерявшись в листве

Маленький кусочек солнца затерялся в тучах. И небо светлое,молочно-белое.глубокое

И ногам колко идти по треве,усыпаной хвоей и мелкими камнями. Большие камни полны влаги,оббиты мхом,кажутся мягкими как подушки

И этой свежестью не надышаться,ее хочется глотать,вобрать внутрь

Чёрные стволы деревьев,шероховатая кора и терпкий запах леса

Лёгкий шелест по земле, меж деревьев, утонул в кустах,потерялся в расщелинах

И тропинка ведёт тебя вверх,где в густой траве прячутся ягоды дикой малины, где расколотые пополам деревья затягивает плющем земля обратно в своё лоно..

Глаза теряются в этой зелени,а ноги ступают неслышно,легко,едва касаясь земли

И ты любишь эту тишину,она твой друг,твоя спутница

Ведёт тебя ввырх,где с вершины горы видно речку среди холмов,быстрые ручьи сбегают вниз, разбиваясь тысячами капель, собераясь ввновь в потом, в силу природы,в силу жизни

И я потеряна среди прохлады этих деревьев, оставлена на попеченье солнечных зайчиков, которые видятся вдали

А где-то там,за холмами и морями, видит сладкие сны мой дом
Я буду искать его, буду..