Гра тіней за вікном

На землі блукають тіні

Тих, що відпущені давно
На їх очах не тане іній.
Вони не стукають в вікно..

Вони майнуть на дворі тихо
Не чутно кроків чи їх слів
Тінь тінню буде і донині
І до спокону всіх віків...

До шибки дихання наблизять,
Заглянуть вглиб наших очей...

Їм залишилося відкрити
Ще сотні тисячі ночей.

Ми мало знаєм про минуле
Майбутнє нам не віднайти
Не зна ніхто про те, що буде
Коли чекати в дім біди...

І тіні тих,кого любили
Пройдуть крізь морок наших стін -
Їм вистачає в щастя віри.
Їм залишивсь останній дім.

Якщо ви бачите, скажіть!
За склом, омитим дощем раннім,
Їх тінь блисне лише на мить
Зірок промінчиком останнім....